Токсикологія основних

радіонуклідів. Особливості
діагностики, клініки при
надходженні до організму
людини радіонуклідів.

Радіаційна медицина
 План лекції:
• 1.Вступ.
• 2.Шляхи надходження радіонуклідів до організму.
• 3.Розподіл радіонуклідів в органах і тканинах в
залежністі від їх хімічних, фізичних, біологічних і
інших властивостей.
• 4.Фізико-хімічна характеристика радіонуклідів, які
найбільш небезпечні для організму при аваріях на
виробництвах атомної промисловості.
• 5. Виведення радіонуклідів з організму.
• 6.Загальна характеристика променевої хвороби від
внутрішнього опромінення і деякі аспекти її перебігу
залежно від депонування радіонукліда в організмі.
• 7.Заходи щодо зниження дози внутрішнього
опромінення.
 Контрольні питання до лекції
• 1. Шляхи надходження радіонуклідів до
організму.
• 2. Розподіл інкорпорованих радіонуклідів в
організмі.
• 3. Ефективний період напіввиведення.
Визначення періоду напіврозпаду та ефективного
періоду напіввиведення радіонукліду.
• 4. Радіотоксикологія Сs-137.
• 5. Радіотоксикологія Sr-90.
• 6. Радіотоксикологія І-131.
• 7. Основні напрямки у лікуванні при внутрішньому
забруднені організму радіонуклідами.
 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПРИРОДНОГО РАДІАЦІЙНОГО ФОНУ

Табл.1
ДЖЕРЕЛО УСЕРЕДНЕНІ ЕКВІВАЛЕНТНІ ДОЗИ, мЗв\рік
ВИПРОМІНЮВАННЯ
ЗОВНІШНЄ ВНУТРІШНЄ
ОПРОМІНЕННЯ ОПРОМІНЕННЯ
Космічне 0,3
випромінювання
Космогенні радіонукліди
Н-3, Ве-7, С-14, Nа-24 0,015
Земні радіонукліди:
К-40 0,12 0,18
Rb-87 0,006
U-238  U-234 0,01
Th-230 0,09 0,07
Ra-226 0,07
Rn-222 Po-214 0,8
Rb-220 Tl-208 0,13
Th-232 0,003
Ra-228 Ra-224 0,14 0,013
Rn-220 Tl-208 0,17
Сумарне опромінення 0,65 1,34
 АКТИВНІСТЬ К-40 ТА ВМІСТ СТАБІЛЬНОГО КАЛІЯ В
ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ
Табл.3
ПРОДУКТ АКТИВНІСТЬ К-40 ВМІСТ СТАБІЛЬНОГО Калію
Бк\кг %
ПШЕНИЦЯ 150 0,5
ЖИТО 176 0,6
ГОРОХ 274 0,9
КРУПА ГРЕЧАНА 41 0,13
КАРТОПЛЯ 130 0,45
МОРКВА 84 0,29
ЦИБУЛЯ 44,4 0,15
ОГІРКИ 100 0,34
М'ЯСО 84 0,37
ЯЛОВИЧИНИ
М'ЯСО СВИНЯЧЕ 33,3 0,1
РИБА 77 0,26
МОЛОКО 44,4 0,14
МАСЛО 3,7 0,014
ВЕРШКОВЕ
 АТОМНІ НОМЕРИ, НАЗВИ, ПОЗНАЧЕННЯ, ПЕРІОДИ
НАПІВРОЗПАДУ РАДІОНУКЛІДІВ
Табл.2
№ НАЗВА ОБОЗНАЧЕННЯ РАДІОНУКЛІД ПЕРІОД НАПІВРОЗПАДУ
1 ВОДЕНЬ Н Н-3 12,35 роки
19 КАЛІЙ К К-40 1,39х109 роки
37 РУБІДІЙ Rb Rb-86 18,66 діб
39 СТРОНЦІЙ Sr Sr-90 29,12 роки
40 ЦИРКОНІЙ Zr Zr-95 63,98 діб
41 НІОБІЙ Nb Nb-95 35,15 діб
53 ЙОД I I-131 8,04 діб
55 ЦЕЗІЙ Cs Cs-134 2,062 роки
Cs-137 30 років
56 БАРІЙ Ba Ba-140 12,74 діб
57 ЛАНТАН La La-140 40,6 год
58 ЦЕРІЙ Ce Ce-141 32,5 діб
Ce-144 284,3 діб
84 ПОЛОНІЙ Po Po-110 138,3 діб
86 РАДОН Rn Rn-222 3,8 діб
88 РАДІЙ Ra Ra-226 1600 років
90 ТОРІЙ Th Th-232 1405х1010 років
92 УРАН U U-238 4,468 х109 років
84 ПЛУТОНІЙ Pu Pu-239 24065 років
Pu-240 6537 років
Pu-241 14,4 роки
 Всі радіоактивні ізотопи залежно
від їх основних властивостей
розділяються:
• за довговічністю (період напіврозпаду);
• за типом та енергією випромінювання;
• за шляхом надходження в організм;
• за розчинністю і всмоктуваністю
радіонукліда;
• за характером розподілу радіонукліда в
організмі.
 Основні шляхи міграції радіонуклідів по
біологічних ланцюжках, що досягають
людини є:
• атмосферне повітря – людина;
• атмосферне повітря – вода – людина;
• вода – людина;
• вода – харчові продукти рослинництва (при
поливі) – людина;
• вода – гідробіонти – людина;
• вода – грунт - рослини – людина;
• вода - грунт – кормові продукти – тварини –
людина.
 Засвоєння радіонуклідів з грунту
найбільш виявляється на торф'яно-
болотистих та дерново-підзолистих
грунтах. За ступенем переходу в
рослини з грунту Н.Г. Гусев розташовує
радіонукліди в наступний ряд:
стронцій-89> стронцій-90> йод-131>
барій-140> цезій-137> рутеній-106>
церій-144> ітрій-90> цинк-45> ніобій-95.
 Радіоактивні речовини можуть
поступати до організму через:
• органи дихання;
• травний тракт;
• шкіру;
• раневу та опікову поверхню.
• коньюктиву ока;
• молоко годуючої матері (Н-3, I-131,
Sr-90);
• плаценту (Н-3, I-131, Fe-59, Cs-137,
P-32 і ін.)
СХЕМА ІНКОРПОРАЦІЇ РАДИОНУКЛИДІВ
 ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ ШТУЧНИХ РАДІОІЗОТОПІВ
ПО СТУПЕНЮ ЇХ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ
Табл.5
ГРУПА СТУПІНЬ НЕБЕЗПЕКИ РАДІОІЗОТОП
РИЗИКУ ВІД КІЛЬКОСТІ
ДУЖЕ 10 мкКи – низька Ca-45, Fe-55, Ce-144,
ВИСОКА 10-100 мкКи - середня Pm-147, Sr-90, Y-90,
більше 100 мкКи - висока Y-91, Zr-95
ПОМІРНА 100 мкКи - низька H-3, C-14, P-32, Na-22,
100 мкКи-1мКи - середня Cl-30, Mn-54, Co-60,
більш 1 мКи - висока Te-127, Ba-140, Ce-141,
Au-198, Au-199, Hg-203
Sr-80, Ru-103, Ru-106
НИЗЬКА 1 мКи – низька Na-24, K-42, Mn-52,
1-10 мКи – середня Cu-64, As-76, As-77,
більш 10 мКи - висока Kr-85, Hg-197
 ВСМОКТУВАННЯ І ВИВЕДЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ
ІЗОТОПІВ ОРГАНІЗМОМ
Табл.4
ЕЛЕМЕНТ ІЗОТОП % ВСМОКТУВАННЯ ПЕРІОД НАПІВВИВЕДЕННЯ, доба
ШКТ ЛЕГЕНІВ ШКТ
ТРИТИЙ H-3 100 100 12 12
УГЛЕРОД C-14 100 75 10 10
ФОСФОР P-32 75 63 257 13,5
КАЛИЙ K-40 100 75 58 0,52
КАЛЬЦИЙ Ca-45 60 55 16400 152
РУБИДИЙ Rb-86 100 75 45 13,2
СТРОНЦИЙ Sr-90 30-80 40-50 13000 5700
ЦИРКОНИЙ Zr-95 0,01 25 450 56
НИОБИЙ Nb-95 0,02-0,2 25 760 33,5
РУТЕНИЙ Ru-106 3 27 16 15
ЙОД I-131 100 75 138 7,6
ЦЕЗИЙ Cs-137 100 75 70 65
ПОЛОНИЙ Po-210 6 28 30 25
РАДОН Rn-222 100 75 ---- ----
РАДИЙ Ra-226 30 40,8 100 1800
УРАН U-238 0,3 25 200 20
ПЛУТОНИЙ Pu-239 0,1-0,01 25 65000 6,3х10000
 D.W. Dolphin et al. розділяють
радіонукліди на:
• ізотопи, для яких не існує критичних
органів (натрій, бром, тритій);
• ізотопи, що мають критичні органи
(цезій, йод);
• остеотропні елементи.
 Ю.І. Москальов розділяє
радіоізотопи на:
• остеотропні (кальцій, стронцій, барій, радій,
ітрій, цирконій, плутоній);
• елементи, що переважно накопичуються в
ретикуло-ендотеліальній системі, переважно в
печінці (церій, лантан, прометій, америцій,
кюрій);
• елементи, що переважно накопичуються в
м'язах (калій, цезій, рубідій);
• більш менш рівномірний розподіл з тенденцією
до накопичення в ретикулоендотеліальній
системі селезінки, кісткового мозку, надниркових
і лімфатичних вузлів (ніобій, рутеній, полоній).
РОЗПОДІЛ ДЕЯКИХ РАДІОНУКЛІДІВ В ОРГАНІЗМІ
ЛЮДИНИ

РАДІОНУКЛІД ОРГАН АБО ТКАНИНА ЧАСТКА НУКЛІДА У

КРИТИЧНОМУ ОРГАНІ
Sr-90 КІСТКИ 0,99
ІНШІ ТКАНИНИ 0,01
I-131 ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА 0,2
КІСТКИ 0,13
НИРКИ 0,02
ПЕЧІНКА 0,06
Cs-137 М'ЯЗИ 0,79
КІСТКИ 0,08
НИРКИ 0,006
ПЕЧІНКА 0,09
СЕЛЕЗІНКА 0,007
РОЗПОДІЛ ДЕЯКИХ РАДІОНУКЛІДІВ В ОРГАНІЗМІ
ЛЮДИНИ

РАДІОНУКЛІД ОРГАН АБО ТКАНИНА ЧАСТКА НУКЛІДА У

КРИТИЧНОМУ ОРГАНІ
Po-210 КІСТКИ 0,08
НИРКИ 0,13
ПЕЧІНКА 0,22
СЕЛЕЗІНКА 0,07
Ra-226 КІСТКИ 0,99
НИРКИ 0,00002
U-238 КІСТКИ 0,85
НИРКИ 0,065
Pu-239 КІСТКИ 0,9
НИРКИ 0,01
ПЕЧІНКА 0,07
Ефективний період напіввиведення (Теф.)
є інтегральним та інформативним показником
поведінки радіонукліда в організмі.
Він розраховується:
Тфіз. х Тбіол.
Теф.= ----------------------
Тфіз + Тбіол.
де: Теф. - час, протягом якого потужність

опромінення організму зменшується вдвічі;

Тфіз. - фізичний період напіврозпаду;
Тбіол.- час, протягом якого з організму ізотопи
виводяться наполовину

Теф. – можна розрахувати не тільки для організму в цілому,

але і для конкретного органу, де вибірково накопичується
радіонуклід.
 ЕФЕКТИВНІ ПЕРІОДИ НАПІВВИВЕДЕННЯ
ДЕЯКИХ РАДІОНУКЛІДІВ З ОРГАНІЗМУ, доба

ОРГАН Sr-90 Cs-137 Po-210 Ra-226 U-235 Pu-239

ВСЕ ТІЛО 5700 40 25 900 100 6,4х104

М'ЯЗИ - 138 - - - -
КІСТКИ 6400 138 - 1600 300 7,2х104
ЛЕГЕНІ - 138 30 - 365 -
НИРКИ - - 46 10 15 -
ПЕЧІНКА - - - - 15 3,0х104

СЕЛЕЗІНКА - - 42 - - -
 ОЦІНКА РАДІОНУКЛІДНОГО СКЛАДУ ВИКИДУ
АВАРІЙНОГО БЛОКУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС
Табл.6
РАДІОНУКЛІД АКТИВНІСТЬ ВИКИДУ, ЧАСТКА
ПБк АКТИВНОСТІ,
26.04.86 Повний викид ЯКА ВИКИНУТА З
РЕАКТОРА, %
I-131 166,5 270,1 20
I-132 148 48,1 15
Cs-134 5,5 18,5 10
Cs-137 11,1 37 13
Zr-95 16,65 140,6 3,2
Ru-103 22,2 118,5 2,9
Ru-106 7,4 59,7 2,9
Ba-140 18,5 159,1 5,6
Ce-141 14,8 103,6 2,3
Ce-144 16,65 88,8 2,8
Sr-89 9,25 81,4 4
Sr-90 0,555 8,14 4
Np-139 99,9 44,4 3,2
Pu-238 3,7 МБк 29,6 МБк 3
Pu-239 3,7 МБк 25,9 МБк 3
 ЗАХОДИ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ДОЗ
ВНУТРІШНЬОГО ОПРОМІНЮВАННЯ:
• 1. Евакуація (відселення) населення із
забруднених територій.
• 2. Заборона або обмеження виробництва і
споживання сільгосппродуктів місцевого
виробництва.
• 3. Проведення комплексу дезактиваційних,
агрохімічних і зооветеринарних заходів,
направлених на зниження рівня опромінення
населення.
• 4. Проведення технологічних, кулінарних,
дезактиваційних і санітарно-гігієнічних заходів,
що знижують ступінь радіоактивного
забруднення харчових продуктів і води.
 ЗАХОДИ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ДОЗ
ВНУТРІШНЬОГО ОПРОМІНЮВАННЯ:
• 5. Нормування допустимого рівня забруднення
харчових продуктів, сировини і води
радіонуклідами, дозиметричний контроль
сільськогосподарських продуктів при виробництві
і реалізації.
• 6. Заходи щодо зниження всмоктування і
підвищення виведення радіонуклідів з організму:
A. забезпечення виконання населенням, що
проживає на забрудненій території, принципів
раціонального харчування;
B. використовування лікувально-
профілактичних заходів, що включають
блокатори (комплексони, ентеросорбенти) і
декорпоранти.
 Комплексони:
• поліамінополікарбонові кислоти (трілон Би,
тетацин Са, пентацин) більше підходять для
трансуранових і рідкоземельних металів;
• оксіполіамінокарбонові кислоти;
• поліамінолфосфорні кислоти(фосфіцин, ЕДДІФ,
пентафацин);
• Дітіолові сполуки (унітіол, оксатіол, сукцимер);
• меркаптоаміно (або амідо) сполуки (Д-
пеніциламін, тіол);
• природно присутні (бікарбонати, солі лимонної
кислоти (цитрат Nа), солі глутамінової кислоти,
АТФ).
 Ентеросорбенти:

• на основі лігніну (лігнін-поліфепан);

• на основі хітину (хитозан);
• на основі полівінілпірролідона (ПВП)
(ентеродез, ентеросорб);
• вуглецеві сорбенти (СКН, КАУ, СУГС,
карбовіт);
• на основі поліметілсилоксана
(ентеросгель, сорбогель).