НЕМАТОДОЗИ ТВАРИН

Нематоди (Nematoda) – тип двобічно-симетричних червоподібних

тварин, які мають круглу форму на перерізі
Для тварин, яких відносять до цього типу, властиві:

•тришаровість, тобто розвиток екто-, енто- і мезодерми у ембріонів;

•наявність первинної порожнини тіла і епітеліально-мускульного
мішка;
•двобічна симетрія;
•видовжене несегментоване тіло, яке на поперечному розрізі круглясте;
•наявність систем органів — м'язової, травної, нервової і статевої;
•роздільностатевість;
•поява третього, заднього відділу травної системи і анального отвору.
•нервова система складається з навкологлоткового кільця і нервових
стовбурів, сполучених поперечними перемичками.
•живуть у всіх середовищах існування
 МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД

Епітеліально-м'язовий мішок – утворений кутикулою, гіподермою та мускулатурою

Кутикула – складається з 10 шарів, виконує функції екзоскелету (опори для м’язів)

і захисту від механічних та хімічних факторів.

Гіподерма – складається з суцільної маси протоплазми (клітини з рідкими ядрами і

вакуолями, межі між ними відсутні – с и н ц и т і й )

Мускулатура – складається з окремих клітин, зібраних у 4 тяжі поздовжніх м’язів,

відділених один від одного валиками гіподерми – спинним, черевним і двома
бічними.

Псевдоцель – первинна порожнина тіла, заповнена рідиною. Містить внутрішні

органи нематод.
МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД
 МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД
Травна система

Основні типи стравоходів нематод:

А. рабдитиформний (1) Б. подвійний бульбарний (4)
філярієформний (2) м’язово-залозистий (5)
бульбарний (3) трихуроїдний (6)
МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД
Травна система
МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД
Статева система

Будова самки (А) і самця (Б) нематод:

1. піхва;
2. черевний нервовий тяж;
3. матка;
4. анус;
5. нервове кільце;
6. стравохід;
7. яєчник;
8. спинний нервовий тяж;
9. рот;
10. видільний канал;
11. сім’яник;
12. спікули, хітинизовані щетинки, що
входять у піхву самки за копуляції;
13. клоака.
 МОРФОЛОГІЯ НЕМАТОД
Модифікації кутикули

Модифікації кутикули переднього кінця нематод: Модифікації кутикули заднього кінця самців
1 – вінчик пелюстків, нематод:
2 – головна везикула, 1 – спікула,
3 – цервікальна везикула, 2 – губернакулюм,
4 – цервікальне крило, 3 – лопать статевої бурси,
5 – цервікальний сосочок. 4 – вентральні промені (ребра),
5 – зовнішньо-дорсальний промінь,
6 – дорсальний промінь,
7 – латеральні промені.
 БІОЛОГІЯ НЕМАТОД

Я – L1 – L2 – L3 – L4 – L5 - імаго
 БІОЛОГІЯ НЕМАТОД
Розвиток в зовнішньому
середовищі Розвиток в організмі дефінітивного хазяїна

геогельмінти

Я – L1 – L2 – L3 – L4 – L5 - імаго

інвазійна
личинка

Розвиток в організмі
проміжного хазяїна

біогельмінти
 СИСТЕМАТИКА НЕМАТОД
Домен – Eukariota (Chatton, 1925)

Царство – Animalia (Linnaeus, 1758)

Підцарство – Eumetazoa (Butschli, 1910)
Надтип – Scolecida (Rouse &
Fauchald, 1997)
Тип – Nemathelmintes
(Rudolphi, 1808)
Клас – Nematoda
(Rudolphi, 1808)
Підряди:

Oxyurata

Ascaridata

Spirurata
Oxyurata Ascaridata
Spirurata Strongylata
Rhabditata Trichurata
 Dioctophymata
Filariata

Camallanata
КАДУЦЕЙ
 ЕПІЗООТОЛОГІЯ НЕМАТОДОЗІВ

Джерело Механізм Сприйнятлива

збудника передачі тварини
 Аліментарний механізм передачі
збудника
Харчовий шлях

Харчовий шлях аліментарного механізму передачі збудника реалізується

через харчі, заражені збудником

Харчовий шлях Інкубаційний період переважно

моноетіологічний короткий

Зараження харчу – первинне та вторинне

Первинно заражені харчі походять від хворої

тварини

Вторинно заражені харчі зумовлені

контамінацією їх збудниками інфекції
 Аліментарний механізм передачі
збудника
Водний шлях

Водний шлях аліментарного механізму передачі збудника реалізується через

воду, заражену збудником

Великі водні спалахи поліетіологічні

Послідовність спалахів епідемій різних

за походженням захворювань
зумовлений різним інкубаційним
періодом

За локальних джерел водопостачання

спалахи можуть бути моноетіологічні
 Аліментарний механізм передачі
збудника
Контактно-побутовий шлях

Контактно-побутовий шлях аліментарного механізму передачі збудника

реалізується через контаміновані предмети побуту

Спалахи поліетіологічні
ШЛЯХИ КОНТАКТНОГО МЕХАНІЗМУ
ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА

Перкутанний
(трансдермальний) шлях передачі
збудника – такий шлях, за якого
вільноіснуючі личинки гельмінта надходять до
організму хазяїна, активно втручаючись у
неушкоджену або ушкоджену шкіру.

Частіше це відбувається за надходження

на шкіру тварини або людини ґрунту чи води, що
містять личинок.
 ШЛЯХИ ТРАНСМІСИВНОГО
МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА

Трансмісивний механізм передачі збудника –

еволюційно сформований механізм, що здійснюється за
посередництва членистоногих

Інокуляційний шлях (реалізується

за укусу членистоногого, збудник
передається з слиною переносника).
 ПОКАЗНИКИ ЕПІЗООТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Інтенсивність епізоотичного процесу (ІЕП) – відображення

динаміки інтенсивності і екстенсивності зараження тварин паразитами у
стаді (отарі, на комплексі). Характер ІЕП визначається взаємодією його
рушійних сил.

Інтенсивність інвазії – величина,

що характеризує кількість паразитів в
організмі тварини (вираховується в
екземплярах).

Екстенсивність інвазії – величина,

що характеризує відсоток уражених тварин
від загальної кількості сприйнятливого
поголів’я
 ПАТОГЕНЕЗ ЗА НЕМАТОДОЗІВ

Механічний вплив: руйнування клітинних та тканинних

елементів, травмування тканин під час втручанна,
локалізації, міграції

Алергічний вплив: продукти життєдіяльності та

поверхневі білки мають сенсибілізуючий вплив як
чужорідні елементи.

Токсичний вплив: продукти метаболізму всмоктуються,

викликають порушення нервової системи, мають
тератогенний і мутагенний вплив, ембріотоксичні

Трофічний вплив: споживання продуктів організму

хазяїна, що необхідні для синтетичних процесів

Інокуляторний вплив: занесення патогенної мікрофлори,

активація умовно-патогенної мікрофлори, відкриття воріт
інфекції
 АНТИПАРАЗИТАРНІ ЗАХОДИ

Екстенсефективність терапевтичних заходів (ЕЕ) – показник,

що характеризує відсоток тварин, які звільнилися від паразитів в результаті
терапії

ЕІ1 – екстенсивність інвазії до початку

лікування, %

ЕІ2 - екстенсивність інвазії після лікування, %

 АНТИПАРАЗИТАРНІ ЗАХОДИ

Інтенсивність терапевтичних заходів (ІЕ) – показник, що

характеризує відсоток паразитів, які залишили організм тварини в
результаті терапії

ІІ1 – екстенсивність інвазії до початку лікування,

%

ІІ2 - екстенсивність інвазії після лікування, %

 АНТИГЕЛЬМІНТИКИ - НЕМАТОЦИДИ
Група препаратів Група препаратів
Бензімідазоли Альбендазол Макроліди Абамектин
Камбендазол Дорамектин
Мебендазол Івермектин
Оксибендазол Мілбеміцин
Оксфендазол Моксидектин
Тіабендазол Епріномектин
Триклабендазол
Фенбендазол
Фторбендазол
Пробензімідазоли Тіофанат Фосфорганічні сполуки Дибром
Фебантел Дихлорфос
Кумафос
Руелен
Тролен
Хлорофос
Імідазолтріазоли Левамізол Інші препарати Бефеніум
Гігроміцин Б
Піримідини Морантел Дизофенол
Пірантел Метиридин
Піперазини Діетилкарбамазин Натрій кремнефтористий
Піперазин Фенотіазин
Еметин
 БЕНЗІМІДАЗОЛИ

- слабка розчинність у воді

- низька токсичність

- досить висока терапевтична ефективність

- широкий спектр антигельмінтної дії

- більша ефективність у тварин з довгим ШКТ

- виділення з жовчю у просвіт кишечника з повторною

резорбцією
 БЕНЗІМІДАЗОЛИ
МЕХАНІЗМ ДІЇ

- інгібування у мітохондріях гельмінтів фермента

фумаратредуктази, внаслідок чого порушується
засвоєння глюкози;

- інгібування синтезу білка тубуліна (порушення будови

апарату Гольджі та інших трубочок в клітинах паразиту
та його загибелі.
 БЕНЗІМІДАЗОЛИ

Альбендазол Камбендазол Мебендазол

Оксибендазол Оксфендазол
 БЕНЗІМІДАЗОЛИ

Парбендазол Тіабендазол Триклабендазол

Фенбендазол Фторбендазол
 ПРОБЕНЗІМІДАЗОЛИ

Тіофанат
Фебантел
 ІМІДАЗОЛТІАЗОЛИ
МЕХАНІЗМ ДІЇ

- Блокування ряду ферментних систем у нематод та

антихолінестеразна дія;

- імуностимулюючі властивості за рахунок збільшення

кількості Т-лімфоцитів.

Не рекомендовано комбінувати з антигельмінтиками –

похідними піримідину (морантел, пірантел)
 ІМІДАЗОЛТІАЗОЛИ

Левамізол Тетрамізол
 ПІРИМІДИНИ
МЕХАНІЗМ ДІЇ

- Параліч м’язової системи нематод внаслідок блокади передачі

нервових імпульсів в нервово-м’язових синапсах шляхом
деполяризації мембран м’язових клітин

- Антихолінестеразний вплив

- Не всмоктується в шлунково-кишковому тракті

Не рекомендовано комбінувати з левамізолом

 ПІРИМІДИНИ

Морантел Пірантел
 ПІПЕРАЗИНИ
МЕХАНІЗМ ДІЇ

- Блокування ряду ферментних систем та порушення нервово-

м’язової систем та порушення нервово-м’язової регуляції у
нематод

- Вузький спектр – солі піперазину мають виражений

антиаскаридний ефект

- Діетилкарбамазин – висока ефективність за філяріатозів

Не рекомендовано комбінувати з піримідинами

 МАКРОЛІДИ

Це антибіотики, що належать до групи макроциклічних

лактонів, продукуются грибками роду Streptomyces.
 МАКРОЛІДИ
МЕХАНІЗМ ДІЇ

-Параліч мускулатури шляхом посилення виділення і зв’язування

гамааміномасляної кислоти, що приймає участь у передачі
імпульсів у нервово-м’язових синапсах

- Порушення функціонування натрій-калієвих каналів

Особливості:
- Легка адсорбція в шлунково-кишковому тракті

- Проникнення крізь неушкоджену шкіру

 МАКРОЛІДИ

Абамектин Дорамектин
 МАКРОЛІДИ

Івермектин Мілбеміцин
 МАКРОЛІДИ

Моксидектин Еприномектин