Мікрохірургія

тканин ЩЛД

Презентацію підготував студент

5-го курсу 8-ї групи
Матвіїв Назарій Олегович
• ОСНОВИ МІКРОХІРУРГІЇ Нині вільна пересадка
реваскуляризованих комплексів тканин міцно укорінилася
в реконструктивній хірургії. Цей розділ хірургії продовжує
розвиватися, розробляються надійніші і безпечні методи
операцій
• Мікрохірургія сьогодні освоєна хірургами самих різних
спеціальностей. Вільна трансплантація тканин з успіхом
застосовується в багатьох розділах хірургії, включаючи:
пластичну хірургію, онкологію, ортопедію і травматологію
• При реконструктивно-пластичних втручаннях для
заміщення шкірних дефектів необхідно прагнути до
найкращого функціонального і косметичного результату
при мінімальному об'ємі оперативних втручань і
найменшому часі реабілітації. Добре відомо, що цим
вимогам відповідають клапті з навколишньої шкіри
(місцева пластика), оскільки властивості шкіри, що
заміщується і оточує, практично однакові. У цьому
випадку досить однієї операції, рана гоїться в найбільш
короткий термін.
• Технічне оснащення мікрохірургічних операцій за останні
30 років істотно змінилося. В результаті цього зросла
безпека і надійність цього методу лікування.
• Для мікрохірургічних операцій мікроскопи повинні забезпечувати достатній
огляд операційного поля, високу контрастність, значне збільшення з
можливістю зміни відстані
• Операційні крісла для хірурга і асистента - обов'язковий атрибут
мікрохірургічної операційної. Оскільки операція триває декілька годин, те
крісло має бути зручним, з обов'язковою підтримкою для спини.
• Специфіка операцій, що проводяться під мікроскопом, визначає
конструкцію, форму, розмір рукояток і робочих частин інструментів, які
дозволяють легко маніпулювати в умовах малого, а іноді вузького і
глибокого операційного поля. Довжина інструментів може бути різною,
залежно від області хірургії, в якій вони застосовуються.
• Підбір шовного матеріалу - важливий момент в
мікрохірургії. Необхідно враховувати діаметр і властивості
шовних ниток, а також розмір, діаметр, конфігурацію і
форму поперечного розтину голки.
• У реконструктивній і пластичній мікрохірургії необхідно
слідувати наступному правилу - потрібно використовувати
нитку найменшого діаметру, все ще здатного адекватно
утримувати пошкоджені тканини, що ще не зажили. Це
зводить до мінімуму травмування тканин при проходженні
нитки під час накладення швів.
• Етапи мікрохірургічної операції Реконструктивні пластичні операції з
використанням мікросудинної пересадки технічно складні,
складаються з чотирьох самостійних етапів:
• 1) Підготовка реципієнтного ложа.
• 2) Формування клаптя і перенесення його на ділянку дефекту.
• 3) Накладення судинних анастомозів.
• 4) Ушивання донорської рани і країв клаптя.
• Вільна пересадка тканин вимагає філігранної хірургічної техніки.
Потрібний достатній гемостаз, ніжне поводження з судинами.
Передопераційне обстеження Ретельне обстеження є необхідною
частиною передопераційного обстеження кожного хірургічного
хворого. Це особливо важливо, якщо передбачається вільна
трансплантація тканини, оскільки результати уважного огляду і
обстеження можуть змусити хірурга змінити донорську зону або спосіб
реконструкції. Вік пацієнта сам по собі не є протипоказанням до
пересадки клаптя. Зараз досвідчені хірурги можуть зробити вільну
пересадку тканин достатньо швидко, так що тривалість анестезії не
перевищить чотирьох годин.
• Техніка накладення швів Для успішного виконання мікрохірургічних
операцій хірург повинен добре володіти технікою накладення
анастомозів судин. Методика ручного шва, яку розробив і запропонував
французький хірург A. Carrel, абсолютно не змінилася і застосовується
до цього дня. У літературі постійно з'являються повідомлення про
розробки нових варіантів механічного шва, про спроби безшовного
з'єднання судин, але на сьогодні найкращі результати отримують при
виконанні анастомозу вручну. На відміну від звичайної хірургії,
мікрохірургічну техніку не можна опанувати шляхом асистування в
операційній. Основні навички повинні отримуватися в лабораторії.
Майбутній мікрохірург повинен навчитися координувати свої рухи,
спостерігаючи за інструментом через операційний мікроскоп при
різному збільшенні, і накладати шви, мінімально травмуючи тканини.
• Помилки при накладенні мікросудинних швів :
• - неправильний вибір шовного матеріалу;
• - недостатній доступ і неадекватна мобілізація судин;
• - надмірне захоплення країв судини при накладенні шва,
що призводить до звуження зони анастомозу;
• - рідкісні шви, наслідком яких є негерметичність
анастомозу;
• - сильне затягування вузлів, що призводить до
прорізування стінок судин;
• - натягнення судин також призводить до прорізування шва
і звуження лінії анастомозу.
• Одній з найбільш важких проблем під час мікрохірургічної
пересадки тканин є спазм дрібних периферичних судин.
Сильний спазм призводить до зупинки кровотоку і може
привести до загибелі клаптя.