Клінічні аспекти психологічної

норми та патології, необхідні для

вивчення медичної психології
Сучасні уявлення про співвідношення норми та патології:

Включають в себе декілька підходів:

- статистичний підхід: "нормальне" - означає

"звичайне, таке, що найчастіше
зустрічається", або "середнє«.

- функціональний підхід: «норма» - стан, який

дозволяє ефективно виконувати свої функції
("природна доцільність") людина здорова,
якщо вона здатна отримувати задоволення від
життя, у тому числі від взаємин з іншими
людьми.
- соціальний підхід: «норма» - стан, що
відповідає прийнятому у цій культурі,
соціальна адаптація;

- ідеологічний підхід: «норма» - стан,

що відповідає світоглядному ідеалу,
нехай навіть рідко реалізованому у
цьому суспільстві; прагнення до
досконалості;

- суб'єктивний підхід: «норма» - стан,

звичне для даного індивіда,
сприймається ним самим, як
нормальне.
У психіатрії існує 2 основні підходи до розмежування
норми та патології:

• Нормоцентричний підхід: здоров'я сприймається як

сукупність середньостатистичних норм соматичного
розвитку індивіда разом із нормальними показниками
психічного стану (інтелектуальної, розумової,
емоційної, вольової, поведінкової сфер). Це певний
оптимальний рівень функціонування організму та
психіки.

• Нозоцентричний підхід: норму можна визначити лише

щодо патології; все, що не можна зарахувати до
якогось конкретного захворювання, є нормою.
Нозоцентричний підхід виходить із
принципу «презумпції психічного
здоров'я»:

Ніхто не може бути названий психічно

хворим доти, доки це не буде переконливо
доведено і не буде встановлено
загальноприйнятий діагноз психічного
розладу.

Ніхто не повинен доводити відсутність у себе

психічної хвороби та виправдовуватися.
Критерії, що дозволяють стверджувати
наявність певних психічних розладів:

• перевищення частоти прояву певних

симптомів (типів поведінки) – наприклад,
наявність більше трьох панічних атак на
місяць;

• поява неприйнятних симптомів (типів

поведінки) за соціальними (це приносить
страждання іншим) або суб'єктивним (це
приносить страждання самому індивіду)
критеріям - наприклад, марення;

• дисфункціональність певних
симптомів (типів поведінки) – наприклад,
порушення ерекції є дисфункціональним
щодо сексуального задоволення.
Хворобливі зміни психіки відрізняються від нормальної
психіки кількісно і якісно:

у одних здорових людей емоції можуть виявлятися

сильніше і глибше, а у інших – більш поверхнево і
слабко,

надмірна сила / слабкість емоцій роблять

людину неадекватною до вимог життя, що є
ознакою патологічного стану особистості
Важливість розмежування норми і патології психіки:

Потрібно для ранньої діагностики психічних

захворювань.

При цьому враховують значення середніх

статистичних величин:

Для нервово-психічних:
 прихований період психомоторних реакцій,
 деякі кількісні і якісні характеристики рівня
розумового розвитку.

Це динамічні величини, вони змінюються залежно

від обставин, варіюють у різні моменти життя