ПР 8.

Наставництво
як процес
формування
особистості
молодого
вихователя
 Наставництво – форма
1 м етоди ч н о ї р о б оти з
педагогами-початківцями.

Соціально-психологічні
ЗМІСТ 2 аспекти взаємин
наставник а та початківця.

3 Ти п о в і п р о блем и і п ом и л к и
наставництва.

4 Організація
взаємовідвідувань.

Підготовка наставника до
5 п р о в е д е н н я в і д к р и т о г о з а х о д у.
 1. Наставництво –
форма методичної
роботи з педагогами-
початківцями.

На початку навчального року колективи

багатьох закладів дошкільної освіти
поповнили нові працівники. Проблема набуття
необхідного професійного досвіду та «входження»
у новий трудовий колектив постає перед кожним,
хто щойно розпочав свою професійну діяльність
або ж змінив місце роботи. Тож для безболісної
адаптації і досягнення початківцями професійної
майстерності варто організувати наставництво
 Наставництво 1
здійснюється шляхом
порад, ознайомлення
з практикою роботи
наставник а, технікою Наставництво як форма методичної
виконання окремих роботи полягає в тому, що досвідчені
завдань. педагоги ведуть індивідуальну роботу з
молодими, малодосвідченими
працівниками, передаючи їм досвід,
практично допомагають у виконаннізавдань
(у підготовці до деяких занять чи заходів,
плануванні роботи, оформленні відповідної
документації).
 Форм ування мотивації 1
Індивідуальна
підтримка
Н а вч а н н я
Впровадження власного досвіду
Цінності
інновацій
наставництва
Підвищення якості
Підтримка у освіти
в и р і ш е н н і п р о бл е м
Ро з в и т о к
Ро з в и т о к л і д е р с ь к и х професійних
якостей к о м п ет е н т н о с т е й

Підвищення Ро з в и т о к п р о ф е с і й н о ї
професійного рівня спільноти
 1
Аспекти наставництва в освіті
 Наставництво — це форма роботи, за якої досвідченого працівника
«прикріплюють» до початківця, з тим, щоб останній мав змогу 1
працювати в тандемі, професійно зростати, розвиватися.

Як складати пари — зазвичай

Недостатньо Якщо це відбуватиметься примусово, вирішує вихователь-методист
«прикріпити» без урахування побажань обох сторін, спільно з керівником закладу
одного до їхніх особливостей, результат може дошкільної освіти. При цьому
іншого. виявитися далеким від очікуваного. важливо знати думку й самих
учасників
Наставництво — форма індивідуальної роботи з
прийнятими на роботу початківцями або 1
переведеними на іншу посаду працівник ами.

Його мета — гармонійно

ввести в професію,
сприяти професіональному
з р о с т а н н ю , с о ц і о к у л ьт у р н і й
адаптації у колективі.

Наставником зазвичай стає

досвідчений працівник, який
безпосередньо на робочому
місці передає початківцю свої
знання, досвід, ознайомлює із
закладом дошкільної освіти,
колективом, допомагає швидко
й спокійно увійти в нове життя,
дає базові установки.
 Переваги впровадження Виклики впровадження 1
наставництва: наставництва:

1. Підвищення якості освіти

1. Відсутність кваліфікованих
педагогів-наставників
2. Зменшення плинності кадрів
2. Фінансові витрати
3. Підтримка новопризначених педагогів

4. Обмін знаннями та досвідом 3. Низький рівень мотивації

педагогів
5. Підвищення самооцінки педагогів
4.
Відсутність
6. Створення культури підтримки
часу
7. Підвищення іміджу закладу освіти
Профіль педагога-наставника 1
 Основні функції роботи педагога-наставника: 1

Функція впливу
Професійно-освітня – авторитету наставника
наставник надає Виховна – Самоосвітня – – ґрунтовно вивчивши
допомогу молодому наставник наставник вчиться здібності молодого педагога,
педагогу в активно сам, для того щоб його нахили, інтереси,
удосконаленні його впливає на допомогти молодому ставлення до колективу
професійних умінь, формування педагогу бути в курсі тощо, наставник повинен
підвищення рівня ціннісних новітніх досягнень в намагатися стати
загальнонаукової та орієнтацій, галузі психологічної і авторитетом для нього,
методичної підготовки, у залучення до педагогічної науки, стимулом до його
формуванні педагогічної системи викладання методики самовдосконалення , більш
спостережливості й самоосвітньої спеціальних швидкого включення до
уяви, педагогічного роботи. дисциплін. колективу.
такту.
 Грамотний підхід до навчання початківця передбачає існування так званої практико-
теоретичної бази, яка могла б дати ширші уявлення про професію вихователя, способи
1
виходу з різноманітних складних педагогічних ситуацій. Такою базою може бути:

робоче демонстрація чіткий коментар практика спільне

місце наставником наставника з підміни обговорення
наставника; кваліфікованих приводу прийнятих фахівця досягнень та
дій; рішень, отриманих початківцем прорахунків.
результатів, як у певні
своїх, так і моменти;
початківця;
 1
Наставник визначає для початківця нові
контури організації його соціального
простору — простору його навчання й
розвитку як фахівця та особистості.
Обираючи з-поміж членів колективу
педагогів на роль наставників, варто
зважувати, наскільки їм притаманні
необхідні для наставництва здібності,
зокрема: менеджерські; комунікативні;
педагогічні; соціокультурні.

Окрім того, важливими для педагога-

наставника є прагнення до саморозвитку
й самореалізації, самостійність суджень і
поглядів, уміння визначатися у складних
ситуаціях, відкритість інноваціям,
самокритичність, креативність.
 2. Соціально-
психологічні аспекти
взаємин наставника
та початківця.

Навчання початківця через наставництво за

сприятливих умов є розвивальним. Тоді як за
несприятливих воно може виявитися
неефективним, дезорієнтувальним,
дидактогенним — таким, що принижує, порушує
права, відбиває інтерес і бажання займатися
педагогічною діяльністю, робить початківця
залежним, уразливим, незахищеним.
 Основними причинами дисфункційних (порушених)
відносин у системі «наставник — початківець» є: 2

неоднакові життєві цінності професіонала й початківця

упередженість і стереотипи — соціальні, побутові,

професійні, національні, релігійні;
недостатня життєва або професійна компетентність
наставника;
невисокий статус наставника як особистості, внаслідок
чого виникають побоювання наставника виростити
конкурента собі;
ревнощі наставника до іншого фахівця, якому симпатизує
початківець;
відчуття, що наставництво не цінують колеги або й сам
початківець; складний характер одного або обох партнерів;
байдужість початківця, його несерйозне ставлення до
професійної діяльності й одержаної інформації.
 2

Саме на соціально-психологічні
аспекти взаємин наставника й
початківця варто звернути
особливу увагу.

За своїм характером ставлення

наставника до початківця може
бути підтримкою або пригніченням.
 Ознаки підтримки: 2
надання допомоги в
складних ситуаціях;
висловлювання
надання початківцю довіри
опори для до його
гармонійного можливостей,
входження надання права на
початківця в помилку, сприяння
новий вид відчуттю довіри й
діяльності; захищеності;
бажання й забезпечення доброзичливі
уміння початківця висловлювання на
наставника важливою адресу початківця,
сконцентрувати інформацією концентрація на його
увагу щодо чеснотах та успіхах,
початківця на професійної урахування його
базових діяльності; життєвого досвіду й
моментах; індивідуальних
особливостей.
менторська
манера Ознаки пригнічення: 2
навчання;
приховування від початківця цінної демонстративне домінування
інформації й прийомів діяльності; фахівця над новачком;

використання образливих висловлювань, представлення початківця керівництву

недовіра до можливостей початківця, й колегам у невигідному світлі,
висміювання помилок, штучне створення поширення неправдивої інформації
труднощів у його самостійних пошуках; або інформації особистого характеру.
П р о фес і й н и й і с о ц і а л ь н о - п с и холо г і ч н и й 2
а с п е к т и с тос у н к і в :

В ідеалі професійний і соціально-

психологічний аспекти стосунків у системі
«наставник — початківець» мають гармонійно
поєднуватися, доповнювати один одного, бути
збалансованими. Так буває, на жаль, не завжди.
Скажімо, наставник може бути професіоналом,
досконало володіти освітніми методиками й
водночас бути важкою у спілкуванні людиною —
замкненою, «сухою», егоїстичною. Або, навпаки,
наставник — особа щира, відкрита,
комунікабельна, доброзичлива, але невпевнена
в собі, професійно недосконала.
 Орієнтація на «вирощування»
2
таланту силами педагогічного
колективу передбачає чималі
витрати часу й зусиль — фізичних,
інтелектуальних, емоційних:

 здатності налагоджувати довірливі

взаємини з дітьми й колегами,
 брати до уваги їхні інтереси та несхожі
з власними думки,
 конструктивно розв’язувати конфлікти
(а ще ліпше — уникати їх),
 забезпечувати високу якість освіти,
 одержувати задоволення й насолоду
від дитячої та власної творчості.
 У своїй роботі з наставництва, наставник повинен
планувати різні форми роботи, такі як: 2

Складання індивідуального
Надання молодому педагогу
плану роботи молодого педагога,
рекомендацій щодо
майстра виробничого навчання з
самоосвітньої діяльності;
врахуванням його потреб і
можливостей;
Допомога в роботі з
Взаємовідвідування занять, важковиховуваними дітьми та
відкритих виховних заходів з їх сім’ями;
подальшим їх обговоренням;
Спільне відвідування занять
Спільна розробка навчально- досвідчених колег та їх
методичної документації, ретельний аналіз;
складання конспектів занять;
Обговорення новинок педагогічної Залучення молодих
літератури, творчих здобутків інших педагогів до методичної
педагогічних працівників, інноваційних роботи тощо.
педагогічних та виробничих технологій;
 Від наставника значною мірою залежить, наскільки початківець 2
усвідомлюватиме, що в умовах ринкової економіки його
основним «захисним механізмом» є

професійна стабільно працювати

компетентність, в нестабільних
уміння працювати з умовах, у кризові
високою віддачею, здатність бути
конкурентоспроможним, періоди
готовим до змін,
відкритим для інновацій
 2
Якщо порівнювати цей процес із
навчанням їздити на велосипеді, то
наставник — це людина, яка пояснить,
як треба їхати, сама сяде на велосипед
і покаже, як крутити педалі, а якщо
необхідно — бігтиме поряд із
початківцем, який уперше самостійно
поїхав, підстраховуватиме його в
екстремальних ситуаціях.

Отже, наставник має бути людиною,

яка постійно тримає руку на пульсі:
правильно оцінює ситуацію й
можливості початківця, сприяє набуттю
ним високої кваліфікації, стежить за
тим, щоб він не губився з часом, а
постійно зростав.
 3. Типові проблеми і
помилки
наставництва.
Процес наставництва — складний,
двосторонній, залежний від багатьох чинників, і
взаємодія наставника та початківця час від
часу може ускладнюватися: наставник може
припускатися помилок.
Найтиповішими проблемами й помилками 3
наставника можна вважати:

дефіцит часу

ігнорування індивідуальних особливостей початківця

ілюзія одержання максимальних результатів за

короткий проміжок часу

позбавлення початківця можливості здійснити

власний вибір, прийняти самостійне рішення

незнання мотивації початківця (професійної й

особистісної)
 3

ДЕФІЦИТ ЧАСУ

в умовах сучасного динамічного

життя, регламентованого
виробничого графіку наставнику
складно регулярно приділяти час
початківцю. Тож наставництво
може виявитися ситуативним,
малоефективним. А роль
наставника зводитиметься лише до
періодичного розв’язування
кризових ситуацій;
 3
ІГНОРУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОЧАТКІВЦІВ

часто це трапляється через

недостатню підготовку наставника,
його надміру схематичні знання
вікової й педагогічної психології
або недооцінку їхнього значення;
через побоювання, що доведеться
витрачати чималий емоційний та
енергетичний ресурс;
 3
ІЛЮЗІЯ ОДЕРЖАНИХ
МАКСИМАЛЬНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ ЗА КОРОТКИЙ
ПРОМІЖОК ЧАСУ декому з наставників видається, що
надання новачку директивних
покрокових вказівок і невсипущий
контроль за їхнім виконанням є
найкращим способом досягнення
високих результатів. Це не має нічого
спільного з наставництвом: дії фахівця
перетворюються на інструктаж, а
початківця — на механічне виконання
розпоряджень без розуміння їхньої
суті й сенсу;
 3
ПОЗБАВЛЕННЯ
ПОЧАТКІВЦЯ
МОЖЛИВОСТІ
ЗДІЙСНИТИ ВЛАСНИЙ
ВИБІР, ПРИЙНЯТИ ритм і темп руху початківця шляхом
освоєння азів практичної педагогіки,
САМОСТІЙНЕ його вміння жити відповідно до змін,
РІШЕННЯ що з ним відбуваються, зародження
відчуття особистої відповідальності
за прийняті рішення уповільнюються,
якщо наставник позбавляє його
права обирати оптимальне для себе
рішення, спиратися на критерії,
властиві саме йому;
 НЕЗНАННЯ МОТИВАЦІЇ 3

ПОЧАТКІВЦЯ (ПРОФЕСІЙНОЇ Й
ОСОБИСТІСНОЇ)

якщо наставник не вважає за

потрібне брати до уваги міркування
початківця стосовно його вигоди від
роботи в закладі дошкільної освіти,
користі, яку він може принести, його
бажання самовиразитися й бути
визнаним іншими, освітня робота
поступово втрачає для початківця
смисл, стає непривабливою.
 3

Отже, вихователь-методист має врахувати рівень комунікативних,

соціокультурних, педагогічних здібностей, лідерських якостей наставника, а
також соціально-психологічні аспекти особистісних взаємин наставника й
початківця. Такий підхід дає змогу гармонійно ввести в професію педагога-
початківця та забезпечити фахове вдосконалення досвідченого педагога.
 4. Організація
взаємовідвід увань .

Наставництво у сфері виховання та освіти є

невід'ємною складовою процесу формування
молодого вихователя як професіонала та
особистості. Цей процес спрямований на
передачу досвіду, знань, умінь та цінностей від
досвідченого педагога до новачка,
забезпечуючи таким чином поступовий розвиток
та зростання як професійної, так і особистісної
компетентності молодого спеціаліста.
Взаємовідвідування є одним з ключових
інструментів у цьому процесі.
 4
Під час взаємовідвідувань молодий
вихователь має можливість не
лише спостерігати за роботою
досвідченого наставника, а й
активно взаємодіяти з ним,
отримуючи не лише знання, а й
практичний досвід.

 Організація
взаємовідвідувань
має бути
систематичною та
цілеспрямованою.
 Наставництво в контексті формування особистості молодого
4
вихователя є надзвичайно важливим процесом, оскільки від нього
залежить не тільки професійний розвиток, але й формування
особистісних якостей та цінностей. Організація
взаємовідвідувань може значно полегшити цей процес.
 4
Ось кілька ключових аспектів:

1. Підтримка індивідуального розвитку

2. Поділ досвіду

3. Моделювання професійної поведінки

4. Підтримка важливих відносин:

Організація взаємовідвідувань є важливим елементом наставницької практики, який сприяє

як професійному, так і особистісному розвитку молодих вихователів. Це допомагає
забезпечити сталість та якість освітнього процесу в закладах дошкільної освіти.
 4
1 . П і д т р и м к а і н д и в і д уа л ь н о го р оз в и т к у:

Наступництво допомагає
молодому вихователю зрозуміти свої
сильні сторони та ті області, де є
потреба в покращенні. Через
взаємовідвідування наставник може
надати конкретні поради та підтримку
у прокачці навичок.
 4
2 . П од і л д ос в і д у:

Наступництво відкриває можливість

обміну досвідом між молодим та
досвідченим вихователями. Під час
взаємовідвідувань обидві сторони
можуть взяти приклад з кращих
практик та навчитися вирішувати
труднощі на робочому місці.
 4
3 . М од е л ю ва н н я п р о фес і й н о ї п о ве д і н к и :

Взаємовідвідування дає можливість

молодому вихователю спостерігати за
професійною поведінкою та методами
роботи свого наставника. Це може
включати ефективні методи взаємодії з
дітьми, підхід до розв'язання
конфліктів, організацію навчального
процесу тощо.
 4
4 . П і д т р и м к а ва ж л и в и х в і д н ос и н :

Взаємовідвідування сприяє розвитку

позитивних відносин між наставником
та молодим вихователем. Це створює
сприятливу атмосферу для відкритого
обміну ідеями, запитаннями та
конструктивної критики.
 4

ВИСНОВОК
Під час взаємовідвідувань
наставник має бути не лише
прикладом для наслідування, але й
почуттям підтримки та заохочення
для молодого вихователя.
Сприяючи розвитку професійних
компетенцій та особистісного
зростання, наставник створює
атмосферу довіри та відкритості, де
молодий фахівець може відчути
себе заохоченим та підтриманим у
своєму професійному зростанні.
 5. Підготовка
наставника до
проведення відкритого
заход у.

Підготовка до проведення відкритого

заходу для наставника є важливим
етапом, який вимагає уваги до дрібниць
і уважності до деталей. Проведення
подібного заходу вимагає від
наставника не лише знань своєї
предметної області, але й вміння
ефективно комунікувати з аудиторією та
керувати процесом.
 Особливості підготовки наставника до 5
проведення відкритого заходу
вивчення аудиторії підготовка матеріалів

визначення мети та ретельна підготовка

цілей заходу
запасний план
 Вивчення аудиторії 5

Однією з ключових особливостей

підготовки є ретельне вивчення
аудиторії. Наставник повинен розуміти,
хто буде присутній на заході, їхні потреби
та очікування. Це допомагає адаптувати
матеріали та спосіб подачі інформації для
найбільш ефективного впливу.
 5

Визначення мети та цілей заходу

Далі важливо визначити мету та цілі

заходу. Чи це презентація нової програми,
робота з батьками чи виступ перед
колегами, чітке сформульовані цілі
допоможуть визначити напрямок
підготовки та оцінити успішність події.
Підготовка матеріалів 5

Підготовка матеріалів є ще однією

важливою складовою процесу. Наставник
повинен підготувати всі необхідні
матеріали, які будуть використовуватися
під час заходу, такі як презентації,
роздавальний матеріал, ілюстрації тощо.
Важливо, щоб матеріали були доступні,
зрозумілі та цікаві для аудиторії.
 Ретельна підготовка 5

Також наставник повинен ретельно

підготуватися до виступу. Це включає в
себе вивчення матеріалу, тренування
публічного виступу та розробку стратегії
взаємодії з аудиторією. Важливо мати
ясний план виступу та уміти адаптуватися
до змінних умов.
 Запасний план 5

Важливо мати запасний план. Незалежно від

того, наскільки добре підготовлений наставник,
завжди можуть виникнути непередбачені
обставини. Гнучкість та здатність швидко
адаптуватися допомагають вирішувати
проблеми та забезпечують успішність заходу.
 5

ВИСНОВОК

Отже, особливості підготовки

наставника до проведення
відкритого заходу полягають у
ретельному аналізі аудиторії,
чіткому визначенні мети та цілей,
підготовці матеріалів, тренуванні
виступу та готовності до
непередбачених ситуацій. Ці
аспекти допомагають забезпечити
успішну та продуктивну реалізацію
відкритого заходу.
Наставництво допомагає розкрити
потенціал та впевненість у власних
силах, відкриває нові можливості.
P.S Ставайте кращою версією себе

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!