Концепції та принципи

адміністративного права
(основні ідеї для правового регулювання)
1. Поняття концепцій та принципів адміністративного права та їх значення для належної організації та функціонування
публічної адміністрації.

• Принцип (від лат. principium – начало, основа) – першооснова, те, що лежить в основі певної теорії,
вчення, науки, світогляду
• Концепція (від лат. сonception – сприйняття) – система поглядів на певне явище. Тобто, концепція є
ширшим поняттям, що охоплює не один, а кілька принципів.
Принципи – це визначальні ідеї, на реалізацію яких має спрямовуватись адміністративно-правове
регулювання та правозастосування.
Значення концепцій та принципів полягає у наступному:
1) суб’єкти правотворчості (передусім, Верховна Рада, але також Кабінет Міністрів, міністерства та місцеві
ради) повинні розробляти та ухвалювати нормативно-правові акти, базуючись на концепціях та принципах;
2) публічна адміністрація повинна керуватись ними, особливо коли чинний закон недостатньо регулює
певні відносини або ж взагалі їх не регулює;
3) адміністративні суди повинні також керуватись ними аналогічно як публічна адміністрація;
4) приватні особи (фізичні та юридичні, за цивільно-правовою термінологією) можуть безпосередньо
використовувати принципи при реалізації та захисті своїх прав, свобод та законних інтересів у
відносинах з публічною адміністрацією, а також при виконанні юридичних обов’язків
 2. Види концепцій адміністративного права

Концепції, які визначають зміст адміністративного права, можна

поділити на дві групи:
• концепції, що впливають на зміст усіх галузей права. Сюди
відносимо, передусім, уже згадану концепцію верховенства права
(англ. rule of law), а також тісно пов’язану із нею концепцію
правової держави (нім. Rechtsstaat);
• концепції, що визначають положення, у першу чергу,
адміністративного права. Тут також назвемо дві взаємопов’язані
концепції - доброго (належного) врядування (англ. good governance)
та доброго (належного) адміністрування (англ. good administration).
 2. Види принципів адміністративного права
У залежності від сфери використання того чи іншого принципу:
• загально-правові - принципи, які використовуються для
формування змісту усіх галузей права, напр., принцип законності;
• галузеві або ж stricto sensu принципи адміністративного права,
напр., право приватних осіб на захист від неправомірних дій
публічної адміністрації;
• підгалузеві та інституційні - принципи окремих підгалузей чи
інститутів адміністративного права, напр., принцип бути
вислуханим в адміністративній процедурі.
 2. Види принципів адміністративного права
(продовження)

У залежності від виду адміністративно-правових норм:

• організаційні – визначають засади побудови публічної адміністрації
та взаємозв’язків між окремими органами, напр. принцип
розмежування політики та адміністрування;
• матеріальні – окреслюють взаємні права та обов’язки публічної
адміністрації та приватних осіб, напр. принцип відповідальності
держави за шкоду, заподіяну неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльності органів публічної влади;
• процедурні – закріплюють порядок реалізації матеріальних прав та
обов’язків суб’єктами адміністративних правовідносин, напр.
принцип розумного строку розгляду адміністративної справи.
3. Концепція верховенства права: сутність та співвідношення із законністю.

• Верховенство права не є окремим принципом, це можна окреслити як ідеологію (сукупність певних ідей, вимог, критеріїв чи елементів) або ж концепцію,
у літературі його називають також «парасольковим» принципом.
• Тлумачення верховенства права класиками юридичної науки :
Albert Dicey:
1) Everyone is equal before the law;
2) Sanctions have to be backed by law;
3) Courts are the ultimate body in civilized society.
Brian Tamanaha:
The rule of law means that government officials and citizens are bound and abide by the law. It means that the rule of law includes at least:
4) Government is limited by law
5) Notion of formal legality – laws must be set forth in advance, must be general, must be publicly stated, must be applied to everyone, they cannot demand the
impossible;
6) The rule of law not man. No one is above the law.
Верховенство права обов’язково включає законність, але нею не обмежується і включає інші принципи (критерії, вимоги, елементи). Законність орієнтовано
на формально дотримання юридичних норм (як матеріальних, так і процедурних та процесуальних), що містяться як в законодавчих, так і у підзаконних
нормативно-правових актах. З іншого боку, не можна обґрунтовувати верховенством права будь-які дії, що порушують закон, як вчинені представниками
публічної влади, так і приватними особами. Верховенство права застосовується, якщо порушено інші принципи (критерії, вимоги, елементи), навіть якщо
дотримано законності.
 4. Концепція доброго (належного) адміністрування

• Добре (належне) адміністрування вважають аспектом ширшого поняття доброго

(належного) врядування (англійською - good governance), яке окрім
адміністрування охоплює також політичну діяльність.
• Добрим (належним) є публічне адміністрування, що базується на юридичних
приписах, але ними не обмежується і максимально враховує конкретні фактичні
обставини з метою найповнішого та найшвидшого задоволення як інтересів
приватних осіб, так і публічного інтересу.
• Простіше кажучи, добрим (належним) є адміністрування, як законне, так і
правильне та справедливе.
• Рекомендація CM/Rec(2007)7 державам-членам про добре адміністрування.
Додаток - Модельний кодекс доброго адміністрування.
• Право на добре адміністрування - стаття 41 Хартії основоположних прав
Європейського Союзу
 5. Організаційні принципи адміністративного права

Організаційні принципи (у літературі вживається також

термін «інституційні») визначають засади побудови публічної
адміністрації та взаємозв’язків між її окремими суб’єктами.
• ієрархічності або ж субординації
• чіткого розподілу компетенції
• розмежування політики та адміністрування
• деконцентрації
• децентралізації
• субсидіарності
 6. Матеріальні принципи адміністративного права

Матеріальні принципи адміністративного права визначають взаємні права та обов’язки

публічної адміністрації та приватних осіб
• законності
• відповідності законній меті
• рівності та запобігання несправедливій дискримінації
• об’єктивності та безсторонності
• пропорційності
• юридичної визначеності
• повага до приватності і захисту персональних даних
• прозорості
• відповідальності держави за шкоду, заподіяну неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльності органів публічної влади
 7. Процедурні принципи адміністративного права

Процедурні принципи закріплюють порядок реалізації матеріальних прав та обов’язків

суб’єктами адміністративних правовідносин.
• доступності публічної адміністрації
• забезпечення участі приватних осіб в адміністративній процедурі
• забезпечення права приватних осіб на представництво
• виправданий (розумний) строк для прийняття адміністративного рішення
• справедливість та виправданість плати за адміністративне рішення
• простота та зрозумілість адміністративного рішення
• обґрунтованість адміністративного рішення
• обов’язок повідомлення про прийняте адміністративне рішення
• належне виконання адміністративних рішень
• обмеження зміни та скасування адміністративних рішень
• забезпечення адміністративного та судового оскарження рішень