Сарматські племена в Північному

Причорномор’ї
 Сарматські племена (роксолани, язиги, алани й
ін.) домінували на території України

Численні племена, споріднені із скіфами, прийшли на

ериторію України в ІІІ ст. до н.е. із Задоння і Північного
вказу і увійшли в історію під загальною назвою сарматів.
Свою назву вони отримали від того, що завжди були
підперезані (тобто озброєні) мечем
На українській території проживали язиги та
роксолани. Прийшовши у 3-му столітті до н.е.
сармати обживуть ці землі на 600років від 3ст до
н.е. – 3 ст. н.е. Сармати це точно не мирний
народ бо товаришувати зі скіфами вони не хотіли і
за словами античних авторів підкорювали скіфію
винятково застосовуючи силу. У 2-му ст до н.е.
аллани зруйнували останні укріплення скіфів
підкоривши їх території.
Сармати також здійснювали напади на своїх
сусідів з метою простої наживи таким чином
сарматам вдалося захопити велику кількість
цінностей як греків так і місцевого населення.
Яле як не дивно роксолани та ядзиги завжди
були готові захищати нові території від своїх
східних племен сарматів. Цим можна зрозуміти
що ні про яку єдність мова не іде і сармацькі
племена постійно стримували натиск один
одного і створити державу як у скіфів їм не
вдалося.
Часто через пасовища, адже їм доводилося кочувати з місця на місце.
Чоловіки виготовляли залізні наконечники для стріл, які згодом
змінилися на бронзові, мечі, панцирі і кольчуги. У цих племен було
розвинене мистецтво. Вони любили художньо оформляти речі:
прикрашати їх напівдорогоцінним камінням, різноколірними шибками
емаллю, обрамляти філігранним візерунком або вкраплювати в гнізда.
Також сармати займалися жвавою торгівлею з греками. Вони продавали
шкури, рабів, посуд та інші товари, а натомість купували вино, одяг і
прикраси Сармати дісталися аж до кордонів римської імперії яка все
більше набирала свою могутність. Сармати стали провідними
постачальниками рабів з територій Північного причорномор’я. У 1-му
ст. до н.е. сармати оселились біля кордонів римської імперії і воїни не
втрачали можливості стати союзниками римлян у вигідних військових
кампаніях.
Сармати також здійснювали напади на своїх
сусідів з метою простої наживи таким чином
сарматам вдалося захопити велику кількість
цінностей як греків так і місцевого населення.
Яле як не дивно роксолани та ядзиги завжди
були готові захищати нові території від своїх
східних племен сарматів. Цим можна зрозуміти
що ні про яку єдність мова не іде і сармацькі
племена постійно стримували натиск один
одного і створити державу як у скіфів їм не
вдалося.
 Зовнішньо сармати дещо
нагадували скіфів. Ось,
наприклад, як описував аланів
сучасник: “Вони високі на зріст,
вродливі і світловолосі, а лють в
їх очах вселяє жах”.
Основою суспільного устрою сарматів була родова община,
утворена групою споріднених сімей. Жили сармати
табором, у наметах, які взимку утеплювали.
 Це був народ кочовий —
залишалися вони на
одному місці доти, допоки
худоба не з'їдала траву.
Ховаючи померлих, вони
клали поруч із ними речі,
якими ті користувалися за
життя: чоловікам —
зброю, кубки з вином;
жінкам — прикраси,
дзеркальця, голки.
 Уміли добувати й обробляти
метали.

Сармати переважно займалися скотарством,

розводячи овець, коней дрібних порід і
велику рогату худобу. Додатково вони
полювали на диких тварин. У племен були
розвинені домашні ремесла: ковальство,
бронзоливарне та шкіряне ремесло,
деревообробне, а також вишивання, ткацтво,
гончарство. Про це свідчать знайдені на
місцях городищ і похоронних пам’ятників
різноманітні предмети побуту, прикраси,
посуд.
Дякую за увагу 