Дренування плевральної

порожнини
 Дренування плевральної
порожнини

Метою є видалення
з плевральної порожнини
повітря, крові або рідини,
розправлення легені
та ліквідація зміщення
середостіння, яке спричиняє
гемодинамічні порушення.
 Показання
1. Пневмоторакс:
1) спонтанний первинний, симптоми якого
зберігаються протягом 24–72 год після аспірації
повітря шприцом через канюлю;
2) спонтанний вторинний або ятрогенний, за винятком
хворих із малим пневмотораксом (<2 см) без задишки;
3) напружений;
4) двосторонній;
5) пневмогемоторакс;
6) під час механічної вентиляції;
7) посттравматичний із порушенням цілісності
покривів грудної клітки.
2. Рідина в плевральній порожнині (гідроторакс):
1) новоутворення (дренаж одночасно з плевродезом);
2) ускладнений парапневмонічний випіт і емпієма
плеври;
3) хілоторакс;
4) гемоторакс;
5) після хірургічного втручання, напр. після
торакотомії, резекції стравоходу, кардіохірургічної
операції.
Підготовка пацієнта
Свідома згода пацієнта. Натще (без вживання їжі
та непрозорих рідин впродовж ≥6 год, без вживання
прозорих рідин впродовж ≥2 год), якщо в плановому
порядку.
Дослідження: РГ грудної клітки (у випадку сумніву щодо
пневмотораксу — КТ), УЗД плевральної порожнини;
загальний аналіз крові із кількістю тромбоцитів, МНВ,
АЧТЧ, група крові, якщо процедура не проводиться
в ургентному порядку. Якщо процедура виконується
в плановому порядку (рідко), а пацієнт вживає
антикоагулянт → відмініть антагоніст вітаміну К
і почекайте до досягнення МНВ <1,5; останню
профілактичну дозу низькомолекулярного гепарину
введіть за ≥12 год, а лікувальну — за ≥24 год перед
втручанням. Введіть канюлю в периферичну вену.
Покладіть пацієнта на «здоровий» бік із припіднятою
верхньою кінцівкою на стороні, де планується дренування
(якщо це являється можливим). Якщо пневмоторакс
локалізується біля верхіки легені, рекомендується
переведення пацієнта в положення лежачи на спині із
припіднятим на 45° узголів’ям ліжка.
 Завжди вводьте дренаж по верхньому краю ребра.
1. Пневмоторакс: V–VIII міжреберний проміжок по
середній пахвовій лінії, рідше ІІ міжреберний проміжок по
середньоключичній лінії.
2. Неосумкована рідина: V–VIII міжреберний проміжок
по середній пахвовій лінії.
3. Обмежений пневмоторакс або осумкований
гідроторакс: залежно від розташування, визначеного за
допомогою візуалізаційних досліджень.

Місце дренування
 Техніка виконання
1. Підготуйте операційне поле з дотриманням умов стерильності та проведіть місцеву анастезію. 2. Спунктуйте
плевральну порожнину голкою зі шприцом, щоб підтвердити наявність пневмотораксу або рідини.
3. Дренаж невеликого діаметру введіть методом Сельдінгера (введіть у плевральну порожнину провідник через голку,
видаліть голку, по провіднику введіть розширювач (якщо наявний в комплекті), у подальшому його видаліть, введіть
дренаж і видаліть провідник). Дренаж більшого діаметру — проведіть розріз шкіри ≈1,5–2 см по верхньому краю ребра
і відпрепаруйте тканини міжреберного проміжку, після утворення отвору в плевральній порожнині (перфорації
парієтальної плеври) накладіть відстрочений матрацний шов. У випадку пневмотораксу встановіть дренаж, скеровуючи
його до верхівки легені, а у випадку рідини — до основи легені. Якщо дренажна трубка має металевий троакар —
підтягніть його на ≈1 см перед тим, як ввести дренаж. Дренаж, який встановлюється з приводу гідротораксу, найкраще
вводити під контролем УЗД; після його встановлення не евакуйовуйте більше, ніж 1,5 л протягом 1 год.
4. З'єднайте дренаж із аспіраційною системою, що обладнана одностороннім клапаном. Якщо використовується активна
аспірація, то розрідження повинно становити від –10 до –20 см H2O.
5. Зафіксуйте дренаж до стінки грудної клітки наклавши шов.
 Після процедури
3. Видалення дренажу
1. Контрольна РГ грудної клітки.
1) показання: відсутність циркуляції повітря через дренажну
2. Моніторинг об’єму рідини, аспірованої
трубку, повне розправлення легені, що підтверджується на РГ (також
з грудної клітки. Слід контролювати, чи
після зміни активної аспірації на пасивну [тобто від’єднання
виділяється повітря з плевральної
трьохампульної системи від обладнання для активної аспірації])
порожнини (про це свідчать пухирці
протягом від кількох до кільканадцяти годин, об’єм дренованої
в ампулі [зазвичай в середній] з підводним
рідини з плевральної порожнини <100 мл/24 год;
клапаном аспіраційної системи).
2) техніка: обріжте фіксуючий шов; запропонуйте пацієнту
Контролюйте герметичність системи. Не
виконати пробу Вальсальви (тобто видих при закритій голосовій
перетискайте дренаж, з якого виходять
щілині), попросіть асистента, щоб під час цього маневру витягнув
бульбашки повітря, ані дренаж, який
дренаж одним швидким рухом і негайно зав’яжіть відстрочений
встановлено з приводу пневмотораксу.
шов, щоб ущільнити дренажний канал.