І ВА Н К О Ч Е Р ГА

Підготувала студентка групи УУ-21-1

Абдулаєва Роксана
 Біографія та літературний
доробок митця

Зміст презентації

«Свіччине весілля»

2
Б І О Г РАФ І Я

3
 Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в
містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного
службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p.
їхня родина оселяється на постійне проживання в
Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до
Києва і вивчає право на юридичному факультеті. По
закінченні університетських студій в 1903р.
повертається до Чернігова і стає на службу чиновником
у контрольній палаті. З 1904р. виступає з театральними
рецензіями на сторінках чернігівських газет.

4
 1910р. пише першу п'єсу (російською мовою) "Пісня в келиху" (вперше
поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926р. в перекладі П.
Тичини під назвою "Легенда про пісню", п'єса успіху не мала).
П'єси російською мовою "Зубний біль сатани" (1922) та "Викуп (Весільна
поїздка Марусі)" (1924) завершують певний етап драматургічного розвитку, в
цей період творчого життя письменник починає писати українською мовою.
В 1929p. в Житомирі відбулися гастролі Другої державної української опери
Правобережжя (липень-серпень), театру української Музкомедії і драми під
керівництвом Д. Гайдамаки (жовтень-листопад) та інших колективів і окремих
виконавців. І. Кочерга, який в попередні роки лише зрідка виступав у пресі,
активізує свою критичну діяльність. З 14 липня по 9 серпня 1929p. він друкує
в газеті "Робітник" 11 лаконічних, але глибокозмістовних рецензій на вистави
театру української опери — це чи не більше, ніж за всі 1922 — 1928 pp.

5
 З початку Великої Вітчизняної війни живе в Уфі, де
редагує газету "Література і мистецтво" й працює в
Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює
кілька невеличких п'єс, які, часом дотепні, по-своєму
правдиві, не стали, однак, досягненнями автора.
Повернувшись 1944р. до Києва, І. Кочерга пише
романтичну драму "Ярослав Мудрий" (1944, друга
редакція — 1946). Драма задумана як історична трагедія,
але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила
автору домогтися по-справжньому трагедійного звучання
твору. Як романтична ж драма "Ярослав Мудрий" є
високим досягненням в українській літературі.

6
 Помер Іван Антонович Кочерга 29 грудня 1952р.
Виявивши свій талант як майстер гострого сюжету, в
розвитку якого окреслювалася певна значуща
авторська ідея, драматург створив видатну
філософську драму — п'єсу "Майстри часу".
Історичними драмами "Свіччине весілля", "Алмазне
жорно" та "Ярослав Мудрий" він не тільки говорив про
славне, хоч і складне, нерідко — тяжке минуле нашого
народу, але й був суголосним своїми думками та
ідеями змаганням і потребам сучасного йому дня.

7
СВІЧЧИНЕ ВЕСІЛЛЯ

8
До найкращих творів драматурга належить п‘єса "Свіччине весілля",
що являє собою довершений високохудожній взірець історичної
драматичної поеми. Публікуючи цей твір у 1930 році, Кочерга
вперше додає до нього розгорнуту передмову – пряме публіцистичне
звертання до читачів. У довірливо-дружньому тоні автор пояснює,
що спонукало його до написання драми, якими історичними
першоджерелами він користувався у своїй праці, які аспекти
минулого видавалися йому співзвучними новій добі. "Коли я, – пише
І. Кочерга, – випадково натрапив на мотив "заборони світла", мотив,
що послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому
можливість змалювати барвисту картину суто міського життя і
соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому
мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за
свою волю і самобутню культуру".

9
 Надзвичайно благодатний мотив, бо самий образ "світла" належить до
найпопулярніших найдавніших символів народної поетичної творчості.
Відштовхуючись від історичних документів (грамот литовських князів 1494 і 1506
років), драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за
світло. У передмові до драми автор докладно пояснює, що спонукало його до
введення в дію народного звичаю "женити свічку" і як треба розуміти образ Меланки.
Особливо велику увагу приділяє І. Кочерга топографії старого Києва, без знання якої
важко було б збагнути, відчути повною мірою найтонші емоційно-смислові нюанси
описуваного, уявити, наприклад, всі труднощі дороги з Замкової гори на Житній торг,
яким мала йти Меланка темної буремної ночі, щоб урятувати коханого від смерті.

10
 Драматург повністю реалізував потенціальні можливості теми.
Старовинний Київ описано з такою красою і силою, так досконально й
точно, що драма "Свіччине весілля" являє собою викінчений взірець
високої художності, гармонійного поєднання усіх компонентів – від
головних до найдрібніших сюжетних ходів – у єдине, неподільне ціле і
є одним з найвищих досягнень української драматургії. До того ж твір
набув прекрасного романтичного звучання, досягнутого широким
використанням символічних образів у п‘єсі, що піднесло "Свіччине
весілля" до вершин української літератури.

11
 Життєві ситуації у творі, думки й психологія персонажів, їхня
поведінка зумовлені внутрішньою логікою твору, виявляють
щире захоплення автора-оповідача, якому близькі й дорогі його
герої – зброярі, кожум‘яки, бублейниці, кравці, бондарі, ковалі.
Він живе їхніми радощами, вболіває за їхню долю, співчутливо
і з розумінням змальовує їхню боротьбу. Звідси – пристрасть,
схвильованість, отой могутній заряд емоційної наснаги, що
непомітно захоплює читача, пробуджуючи в ньому чисте і
благородне почуття співпереживання.

12
 Однією з характерних рис його творчої індивідуальності є рідкісний дар
майстерної побудови гострої захоплюючої інтриги. У драмі "Свіччине
весілля" ця своєрідність таланту драматурга розкрилася на повну силу.
Кожна сюжетна лінія драми розгортається відповідно до своєї внутрішньої
інтриги, котра є результатом випадкового збігу об'єктивних обставин
примхливої несподіванки або наслідок свідомого протиборства
представників різних соціальних груп. Випадкове й усвідомлюване,
несподіване і насамперед відоме чи бажане органічно переплітаються між
собою, утворюючи складні конфліктні вузли і напружено драматичні, а то й
трагедійні ситуації, які, зрештою, і є переконливим мотивуванням при
розкритті головної ідеї твору. Тут Кочерга повною мірою реалізував власну
"формулу п‘єси". У своїх публіцистичних виступах і листах письменник
неодноразово говорив “про право і навіть обов‘язок драматурга ставити
своїх героїв у найбільш складні, тяжкі, коли хочете – штучні ситуації, бо
тільки в такому “переплеті” якнайкраще розкривається образ і характер
героя.

13
ДЯКУЮ ЗА
У ВА Г У !

14
 Список використаної літератури

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%
D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE
%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
2. https://man.rv.ua/news/ivan-kocherha-velykyy-dramaturh-yakyy-pokazav-chomu-nikhto-i-ni
koly-ne-zavoyuye-ukrayinu.html
3. https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/14014/
4. https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=69

15