Прояви та диференціація комічного

(гумору, сатири, іронії)(на матеріалі

роману «Дон Кіхот» Мігеля де
Сервантеса Сааведра)

Студент Галишин В. О
Керівник Заваринська М. С.

http://presentation-creation.ru/
 ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМІЧНОГО В
ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРІ
1.1 Поняття комічного та його форми
1.2 Функції комічного в художньому творі
1.3 Методи дослідження комічного в літературознавстві
РОЗДІЛ 2. ПРОЯВИ ТА ФУНКЦІЇ КОМІЧНОГО В РОМАНІ М.
СЕРВАНТЕСА «ДОН КІХОТ»
2.1 Форми комічного в романі «Дон Кіхот» та засоби його втілення
2.2 Роль гумору і сатири в розкритті ідейно-естетичного змісту твору
2.3 Вплив комічного на сприйняття художньої реальності роману «Дон
Кіхот»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

http://presentation-creation.ru/
Актуальність

Особливо місце в історії світової

літератури посідає роман Мігеля де
Сервантеса «Дон Кіхот», в якому
майстерно поєднані гумор, сатира та
іронія. Це зумовлює необхідність
комплексного аналізу проявів та
диференціації комічного в даному творі,
що і є метою цього дослідження.

http://presentation-creation.ru/
 Мета та завдання дослідження
Мета: виявлення особливостей функціонування комічного (гумору,
сатири, іронії) в романі "Дон Кіхот" на різних рівнях тексту.
Завдання:
1. проаналізувати наукові праці, присвячені питанням комічного в романі,
та окреслити основні підходи до інтерпретації концепції комічного в творі;
2. виявити особливості авторського ставлення, що реалізується через
гумор, сатиру та іронію у творі;
3. дослідити функціонування гумору, сатири та іронії у зображенні образів
головних героїв – Дон Кіхота та Санчо Панси;
4. проаналізувати роль комічного у створенні сюжетної динаміки роману;
5. з'ясувати жанрову специфіку використання прийомів комічного в
романі.

http://presentation-creation.ru/
Емпірична база

Досліженням питання «комічного» в

літературі науковці займаються з часів
Аристотеля. Теоретичні основи
«комічного» розкрито в працях О.
Калити, І. А. Блинової, А. А. Зернецької,
В.М. Юрчишиним. Питання комічного в
романі "Дон Кіхот" розглядали такі
дослідники, як Т. Цимбалюк, О.
Білецький, та ін.

http://presentation-creation.ru/
 Опис структури роботи
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до
розділів, загальних висновків та списку використаної літератури. У
вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет,
мету та завдання дослідження, окреслено методи, структуру
роботи.
У першому розділі проаналізовано погляди сучасних науковців на
природу та функції комічного в романі, систематизовано основні
концепції комічного.
Другий розділ присвячено виявленню іронії, гумору та сатири у
зображенні образів головних героїв – Дон Кіхота і Санчо Панси, а
також досліджено роль комічного у сюжетній організації твору та
його жанровій специфіці.

http://presentation-creation.ru/
 Теоретичні засади
дослідження комічного
Комічне належить до естетичної категорії та включає
форми вираження, що викликають сміх або усмішку,
виявляючи суперечності або недоліки. Основні форми
комічного: гумор, сатира та іронія.

Гумор: Доброзичливий сміх, що не має на меті

принизити.
Сатира: Гостре викриття людських і соціальних недоліків
для критики та виправлення.
Іронія: Прихований насмішкуватий зміст, переданий
через протиставлення буквального значення і реального
наміру.
 Прояви та функції
комічного в романі
У романі «Дон Кіхот» Мігель де Сервантес майстерно використовує
різні форми комічного:
Гумор: У пригодах Дон Кіхота та Санчо Панси, їхніх діалогах і ситуаціях.
Сатира: Висміювання застарілих лицарських романів та соціальних
недоліків іспанського суспільства.
Іронія: Контраст між уявленнями Дон Кіхота про лицарство і реальними
обставинами його пригод.

Роль комічного у творі:

Ідейно-естетичний зміст: Передає авторські погляди на лицарські ідеали
та соціальні проблеми.
Соціальна критика: Викриває вади суспільства, насміхається над
застарілими нормами.
Формування образів: Розкриває трагікомічний образ Дон Кіхота та
мудрий характер Санчо Панси.
 Висновки
Аналізуючи особливості втілення комічного в романі "Дон Кіхот",
дослідження показало, що Мігель де Сервантес віртуозно послуговується
різноманітними комічними засобами для розкриття своєї філософсько-
естетичної концепції.
Гумор, заснований на комічному зображенні марних спроб Дон Кіхота
наслідувати лицарські ідеали, допомагає автору створити трагікомічний
образ героя, поєднати в ньому піднесене прагнення до ідеалу та гіркоту
усвідомлення власної неспроможності.
Іронія та сатира у романі виконують функцію гострої соціальної критики.
Письменник використовує їх для викриття вад сучасного йому
іспанського суспільства - лицемірства, аморальності та корумпованості
представників різних станів, від духовенства до чиновників. Сатиричний
пафос твору спрямований і проти застарілих лицарських романів, які
спотворили розум головного героя.

http://presentation-creation.ru/
 Висновки
Таким чином, аналіз роману "Дон Кіхот" засвідчив, що комічне виконує в
ньому багатофункціональну роль. Воно постає як засіб
характеротворення, інструмент соціальної критики та чинник жанрово-
стильового новаторства. Майстерне поєднання різноманітних комічних
прийомів дозволяє Сервантесу створити цілісну філософську концепцію
світу, де трагічне та комічне нероздільно переплетені, відображаючи всю
складність і суперечливість людського буття.
Результати проведеного дослідження також можуть бути корисними для
подальшого вивчення та переосмислення ролі комічного в інших
літературних творах, а також для розробки методик викладання світової
літератури та теорії літератури у вищій школі.

http://presentation-creation.ru/